Батькам

Як говорити з дитиною на тему булінгу!

Пам´ятка для батьків

Взаємодія з підлітком, який поводиться агресивно Необхідно проявляти до підлітка якомога більше уваги, любові та ласки. Це чи не найважливіший спосіб уникнення надмірно агресивності підлітка. Варто пам´ятати, що будь яке необережне зауваження, нетактовні звернення дорослих можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Варто більше сміятися. Сміх та гумор є альтернативною формою виходу накопичено енергії, та трансформує ї в позитивному, а не руйнівному напрямі. До того ж, сміх – початок справжньої дружби. Слід дуже обережно критикувати підлітка. Критикувати можна лише вчинок, а не особистість. У разі агресивних дій підлітка, варто спробувати проаналізувати свої почуття до дитини, визнати власне роздратування та постаратися позбавитися від цього почуття, висловивши його обережними, доброзичливими словами. Можна висловлювати дитині свій гнів, але не щодо не само, а щодо того, що вона скоїла. Не можна використовувати фізичні покарання. Це може тільки закріпити агресивну поведінку підлітка. Ліпше викликати у дитини необхідні переживання, звертаючись до справжніх почуттів. Це надасть підлітку приклад правильної поведінки в конфліктних ситуаціях та викличе у нього відчуття довіри, впевненості тощо.

Слід виробити оптимальний стиль виховання, коли батьки, зважаючи на думку дитини: дорослі приймають остаточне рішення, поте вони враховують бажання дитини. Якщо батьки і забороняють щось, то ці заборони мають бути зрозумілими. Не можна проявляти агресію самим дорослим. Замість того, щоб заспокоїти дитину, батьківська агресія часто спричиняє ефект «снігово лавини», лише погіршуючи ситуацію. Варто надавати підліткові можливість задовольняти потреби у самовираженні та самоствердженні. Зазвичай нестача цього і стає причиною виникнення агресивно поведінки. Щоб ця потреба задовольнялася, слід покласти на підлітка яку-небудь відповідальність, наприклад, зробити його старостою класу або запропонувати йому організувати який-небудь захід. Слід намагатися спрямувати енергію підлітка у адекватне русло, наприклад, на заняття в спортивних секціях, на участь у культурних заходах. Зазвичай спорт і творчість допомагають трансформувати прояви агреії у соціально прийнятій формі поведінки. Крім того, самовираження через хобі, перемоги і досягнення можуть допомогти підліткові позбутися внутрішнього дискомфорту і невдоволеності собою, усунувши першопричину агресії.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ до школи. Навіщо проводять співбесіди під час вступу до школи?  В одному випадку це робиться для відбору найбільш підготовлених дітей до спеціалізованої школи, в іншому – з метою здійснення індивідуально-диференційованого підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з різним рівнем готовності та навчальних можливостей, у окремих – для розподілу дітей по класах з різним ступенем інтенсивності навчання – від «класів підвищеної педагогічної уваги» до класів прискореного навчання. Співбесіда дає можливість визначити, наскільки малюк підготовлений до шкільного життя, прогнозувати його успіхи. І чим краще готова дитина до змін, пов’язаних зі школою, тим спокійніше і легше проходитиме його адаптація.
Чи готова ваша дитина до школи?  Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі виявляється в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають виконати завдання за певний відрізок часу, відволікаються або не можуть зосередитися. Причини цього потрібно обов’язково визначити, бо загалом шестирічна дитина здатна поставити мету, спланувати дії, реалізувати їх, докласти певних зусиль для подолання перешкод. З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну «репетицію» іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, з аналогічними завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги. Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:

Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: «Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу», набагато краще сказати: «Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати». Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час. Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити. На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде. Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини. Дитина не повинна все робити лише на «відмінно». Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання. Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.